І мене в сім’ї великій

22 ТРАВНЯ В УКРАЇНІ ВШАНОВУЮТЬ ПАМ’ЯТЬ ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ, ПРАХ ЯКОГО БУЛО ПЕРЕПОХОВАНО НА ЧЕРНЕЧІЙ ГОРІ БІЛЯ КАНЕВА.
Він помер у Петербурзі 10 березня 1861 року, але, я і заповідав, спочив на Дніпрових кручах. На третій день він був похований на Смоленському цвинтарі в Санкт-Петербурзі.

Ще в день смерті Тараса Шевченка його друзі – художник Григорій Честахівський, брати-літератори Михайло та Олександр Лазаревські – вирішили виконати волю поета і поховати його в Україні, адже передсмертними словами 47-річного Шевченка були: «До Канева…».

Невдовзі українська громада міста домоглася дозволу царської влади на перепоховання поета. 27 квітня труну поета встановили в Тихонівській церкві в Москві. 18 травня домовину з прахом Шевченка було доправлено до Києва у церкву Різдва Христового на Подолі, де він перебував до 20 травня, а потім на пароплаві «Кременчуг» був переправлений до місця поховання у Каневі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *