Наш конкурс дитячої творчості офіційно завершився, але тема козака Мамая залишається вічною. Жорсткі часові межі не здатні зупинити дитячу фантазію, яка продовжує переосмислювати цей сакральний образ. Кажуть, що козак Мамай – це втілення самої душі українського народу. Він не воює, він відпочиває після бою, тримаючи в руках кобзу. Але його зброя завжди поруч. Ми досі під глибоким враженням від того, як діти бачать Мамая. Це неймовірне видовище! У когось козак тримає сучасну гітару замість кобзи, у когось його вірний кінь розфарбований у синьо-жовті кольори, а дехто «одягнув» Мамая у сучасний військовий піксель. Через ці малюнки видно, як глибоко діти відчувають наш генетичний код. Дитяче сприйняття історії – безцінне. Діти не просто копіюють старі картини. Вони роблять образ живим та близьким для себе тут і зараз. Наші народні супергерої оживають у дитячих долонях, і це означає одне: українську культуру не перемогти, бо вона пульсує у майбутньому поколінні.
Дякуємо всім учасникам за цю красу!