1-4 червня 2017 р. в Музеї історії м. Кам’янське проходив Х ювілейний Всеукраїнський історико-культурологічний фестиваль «Мамай-fest», присвячений 100-річчю УНР та 100-річчю надання Кам’янському статусу міста. «Мамай-fest», головною метою якого є популяризація української культури і традицій, формування національної ідентичності, традиційно згуртував навколо себе науковців, художників, музикантів, письменників, діячів кіно та просто відвідувачів, частина з яких приїхала з інших міст України: Харкова, Києва, Дніпра, Кривого Рогу тощо. Традиційно широкою була і географія гостей фесту, які прибули зі Львова, Тернополя, Вінниці, Гайсина, Луцька, Ужгорода, Харкова, Києва, Полтави тощо.

Програму і формат фестивалю у 2017 році було розширено. Упродовж чотирьох фестивальних днів гості та учасники «Мамай-festу» отримали змогу познайомитись з різними сторонами сучасного українського культурного життя не лише безпосередньо в музеї, але й поза його межами. Окремі фестивальні локації відбулися в клубі-кафе «Ліверпуль» (поетичні читання з Лесею Степовичкою та Анатолієм Горовим), кіноконцертному залі «Мир» (демонстрація фільму «Гніздо горлиці» за участі Артема Голосова, представника Держкіно України) та на базі клубу ДЦПКП ДКВСУ (концерт заслуженого діяча культури України Миколи Сікори).

Х ювілейний «Мамай-fest» розпочався пленером «Пам’ять Землі» в форматі 6+4: шість художників, які за сприяння народного депутата України О. І. Дубініна мешкали в санаторії «Хімік», створювали природні ландшафти. Четверо митців мешкали у місті, фіксуючи архітектурні споруди. Створені ними роботи надійшли до фондів музею історії міста.

В самому музеї 1 червня, у Міжнародний день захисту дітей, був представлений дитячий блок «Мамай та діти». Він включав у себе екскурсію-квест «Таємниці українського літа», під час якої діти дізналися багато цікавого про народні традиції літньої пори та отримали у подарунок книжки та сувеніри. Виступи вихованців естрадної студії «Пролісок» Центру позашкільної роботи та дитячої творчості, дотепна вікторина на музейному святі «Землі української цвіт», яке відбулося для подарували дітям веселий літній настрій. Наступна сторінка фестивалю зібрала учасників конкурсу дитячої творчості «Козак Мамай та його пісня», в якому взяли участь 209 дітей різного віку, представивши 235 робіт, 55 з них були нагороджені дипломами учасників фестивалю та призами. Надані на конкурс роботи (живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво) були представлені на дитячій виставці «Козак Мамай та його пісня», що також відкрилася у цей день.

Ввечері 1 червня відкрилася пленерна виставка «Пам’ять землі», на якій були представлені картини десятьох художників з Києва, Вінниці, Гайсина, Луцька та Полтави, які впродовж декількох днів під час пленеру створювали класичні та міські пейзажі, частина яких була передана до фондів музею історії міста.

2 червня на примузейній площі зібралася велелюдна етнотолока майстрів, які представили народну вишивку, вироби з гончарства, дерева, лозоплетіння тощо. Цього дня відбулося урочисте відкриття фестивалю за участі міської влади, гостей фестивалю, вокальних (ансамбль народної музики «Світоч» ПК «Хімік», фольклорний гурт «Співаночки» Кам’янського музичного коледжу) і танцювальних (вихованці ДЮСШ № 4) колективів міста. Родзинкою цього заходу стала церемонія спецпогашення поштової марки, виготовленої на честь 10-річчя «Мамай-festу» за участі автора марки, львівського художника і філателіста Андрія Пилюха. Після цього розпочала свою роботу науково-практична конференція «Українське козацтво в етнокультурному просторі Наддніпрянщини». 25 науковців та краєзнавців з Кам’янського, Києва, Харкова, Запоріжжя, Дніпра, Кропивницького познайомили усіх присутніх зі своїми останніми напрацюваннями.

Справжніми подарунками для тих, кому не байдужа доля України та української мови, стали презентація Миколи Зубкова «Загадки забороненого «Кобзаря», Петра Чегорки «Часопис «Свята справа» та зустріч з доктором філологічних наук, професором Національного університету «Львівська політехніка» Іриною Фаріон «Мова як ознака ідентичності нації». Цього ж дня гостей та учасників потішив своїм виступом самобутній ансамбль української пісні та побутового танцю «Оксамит» (Запоріжжя). Ввечері 2 червня відбулося відкриття художньої виставки Віктора Цапка «Борітеся – поборете» (с. Великий Перевіз), а також презентація каталогу творів художника. Завершився другий фестивальний день концертом заслуженого артиста України, відомого кобзаря Тараса Компаніченка, який за 10 фестивальних років знайшов свого вдячного глядача у Кам’янському.

Третій фестивальний день 3 червня був не менш насиченим на фестивальні події. Художники з Тернополя Олег та Наталія Кіналь презентували унікальний проект «Князі Галицько-Острозькі – будівничі держави». Незабутньою видалася зустріч з письменницею, лауреатом Національної премії ім. Тараса Шевченка Галиною Пагутяк, під час якої всі бажаючі мали змогу придбати книжки авторки та отримати її автограф.

Мистецька сторінка фестивалю цього дня розпочалася з презентації проекту «Скриня», фактично двох скринь, одна з яких вже була розписана яворівським розписом, а інша – створювалася фактично на очах у відвідувачів майстринею з петриківського розпису Вікторією Тимошенко. До кінця дня верхня частина скрині перетворилася на справжній витвір мистецтва – колоритний Мамай в обрамленні яскравих квітів та калини не залишили байдужими нікого.

Наступне дійство продовжилось на другому поверсі, де в урочистій атмосфері відбулися презентації двох художніх виставок: виставки графіки Олега Кіналя «Князі Галицько-Острозькі – будівничі держави» та художньої виставки «Мамай: дух Степу та Волі», роботи на яку надали художники з Києва, Львова, Ужгорода, Харкова, Вінниці, Дніпра, Сум, Нової Каховки, Запоріжжя, Кременчука, Кам’янського. Під час презентацій учасники виставок отримали дипломи та подарунки. Органічною частиною виставка «Мамай: дух Степу та Волі» стала фотовиставка «Портрети війни» фотографа, учасника АТО Юрія Величка, представлена на маскувальній сітці, виготовленій жіночою сотнею «Яворина». Центром цієї виставки стала робота Андрія Пушкарьова, яка створює відчуття зв’язку між поколіннями.

Наступну сторінку суботньої програми представив Харків: режисер Таня Бабіна презентувала публіці свій фільм «Світ козацької слави», чарівним співом потішила Людмила Авдимирець, а свій акторський талант продемонстрував Микола Мох. Взагалі харківська делегація була досить численною, разом з учасниками фестивалю до Кам’янського прибули гості.

Цього ж дня гості фестивалю змогли познайомитися з лаконічними філософськими віршами київського поета Анатолія Горового, а також потужним оперним співом Миколи Сікори та кобзарськими думами Василя Лютого (Живосила), які представляли на фестивалі Музичний Батальйон. Закінчився третій фестивальний день показом документального фільму «Рідні», який у Кам’янському презентував представник Державного агентства з питань кіно Артем Голосов.

Останнього дня, 4 червня, учасники фестивалю здійснили мандрівку до Петриківки та Капулівки, на могилу легендарного кошового отамана Івана Сірка. А у музеї відбувся фотоконкурс «Збережи місто у світлині», на якому молоді фотографи представили свої ракурси бачення нашого міста. Шанувальники українського кіно мали можливість переглянути художній фільм «Жива», знятого на основі реальних подій. Також цього дня відбулося фольклорно-етнографічне свято «Зеленеє жито, зелене – хорошії гості у мене», присвячене святу Трійці, на якому виступили етнографічний гурт «Калина», ансамбль «Співаночка» (СЗШ № 28), ансамбль «Славута» та хоровий колектив «Дніпрянка» СКЦ «Дніпровець», а також Галина Афанасьєва, Клевцова Наталія. Закінчився фестиваль святом зливаної каші на при музейній території.

Упродовж фестивалю на примузейній площі проходив форум майстрів декоративно-прикладного мистецтва, крім цього відбувалися майстер-класи з витинанки (В. Корчинський), миколаївського розпису (В. Самовар), живопису (О. Пелешко), гончарства (М. Любас та О. Литвинчук), а також майстер-клас з плетіння маскувальних сіток (ГО Всеукраїнське об’єднання українок «Яворина»). «Мамай-fest» став справжнім святом для всіх тих, кого цікавить українська історія та культура, і хоча він і минув, але залишив по собі багато теплих відгуків та яскравих вражень.