В Музеї історії міста Кам’янське готується нова виставка, яка має актуальну назву «Врятовані старожитності». Її актуальність пов’язана не тільки з порятунком співробітниками музею та шанувальниками старовини пам’яток археології, палеонтогії та геології під час війни росії проти України, що триває й сьогодні. Але й з подіями, що відбувалися в минулі роки й являли собою загрозу для історико-культурної спадщини України. Передусім це гідробудівництво на Дніпрі, зокрема спорудження Дніпродзержинської ГЕС, розпочате в 1956 р. Програма гідроенергетичного освоєння Дніпра несла в собі велику загрозу пам’яткам історії та культури, однак поряд з тим вона надала нові можливості для їх археологічного вивчення.

Дніпровською експедицією Інституту археології АН УРСР під час розвідок на правому березі Дніпра від с. Романкового до с. табурище Ново-Георгієвського району Кіровоградської області. На виставці будуть представлені матеріали Романківської середньопалеолітичної стоянки мисливців на мамонтів, виявлені впродовж 1957–1961 рр. під час будівництва Дніпродзержинської (нині – Середньодніпровської ГЕС). Подальші періоди прадавньої історії, від неолітичної VІ – ІV тис. до н. е. до козацької ХVІІ–ХVІІІ ст. доби, ілюструють артефакти із зони затоплення в районі Дніпровокам’янки Верхньодніпровського району Дніпропетровської обл., передані краєзнавцем Василем Сідаком. Знахідки із зруйнованого нинішньою війною поселення черняхівської культури 2–4 ст. н. е. на Кіровоградщині, подібного до того, що знаходилося в районі старого с. Романкове, передані військовослужбовцем ЗСУ Романом Друзем. Геологічне минуле України представляють мінерали та гірські породи, зібрані на Тернопільщині, Чернігівщині та Вінничині й передані військовослужбовцем Петром Круком.