Сьогодні, 13 липня, свій поважний 95-річний ювілей святкує видатний вчений, дисидент та гордість Кам’янського – Борис Петрович Довгалюк.
Родом із Хмельниччини, у 10-річному віці він разом із родиною переїхав на Дніпропетровщину. Його юність припала на важкі часи повоєнної відбудови. Попри роботу й навчання, юнак завжди марив небом і захоплювався льотною справою. Та доля розпорядилася інакше, пов’язавши його життя з металургією.
У 1951–1957 роках Борис Петрович навчався у вечірньому Дніпродзержинському металургійному інституті. Далі були аспірантура та захист кандидатської дисертації. А от докторську ступінь вчений зміг захистити вже за часів незалежної України.
🔥 Борис Довгалюк завжди мав сміливість відчувати себе українцем та мислити критично. Радянська влада цього не прощала: науковця звинувачували у «націоналізмі», а на стіл спецслужб регулярно лягали доноси.
У 1968 році за свої переконання він був виключений з партії та позбавлений права займатися викладацькою діяльністю.
Довгі роки Борис Петрович та його родина перебували під жорстким тиском, постійним наглядом партійних органів і КДБ.
Проте система не зламала його. Натомість доля подарувала йому знайомство та дружбу з велетами українського духу- видатними дисидентами, які тримали інтелектуальний фронт: Оксаною Мешко, Володимиром Сіренком, Борисом Антоненком-Давидовичем, Василем Скрипкою та іншими.
🇺🇦 З відновленням державної незалежності Борис Петрович поринув у громадську роботу: очолив місцевий осередок Товариства української мови ім. Т. Шевченка. Став одним із ключових організаторів Народного Руху в нашому місті.
«Бути українцем тоді було непочесно і навіть небезпечно», – цими та багатьма іншими цінними спогадами Борис Петрович неодноразово ділився під час зустрічей та заходів у стінах нашого музею.
✨ Щиро вітаємо дорогого ювіляра! ✨
Бажаємо Борису Петровичу міцного здоров’я, невичерпної жаги до життя, залізної стійкості, оптимізму та, звісно, нашої спільної Перемоги! 💙🇺🇦
Многая літа! Многая літа, Вельмишановний ювіляре! 🎉